Вітаю!
Маю намір розповісти вам сьогодні про цікаву майстриню Альону Ніколенко.
Приємна тендітна дівчина.
Жвава, товариська. З нею легко і цікаво спілкуватися. Вона заряджає своєю енергетикою, адже до нестями закохана у свою справу.
понеділок, 21 жовтня 2019 р.
неділя, 20 жовтня 2019 р.
Нехай піде сніг.
Привіт!
Підготовку до Нового року оголошую розпочатою!
На вулиці майже спека, сонечко: бабине літо!
А в мене новорічна листівка під назвою "Нехай піде сніг".
субота, 19 жовтня 2019 р.
Модна лялька 2019. Не лялькові емоції.
Привіт!
Всі, хто так чи інакше пов'язані з ляльками, знають, що наразі у Києві проходить ХХ міжнародний салон авторської ляльки та Тедді "Модна лялька".
Я у захваті від виставки! Відвідую її не перший рік, але так склалося, що цьогорічна залишила в моєму серці найприємніші та найфантастичніші враження.
Отримавши величезне естетичне задоволення та купу емоцій я вирішила написати серію статтей, присвячених лялькам та лялькаркам з виставки. Ще перебуваючи в емоційній ейфорії перше своє міркування я хочу присвятити емоціям ляльок.
пʼятниця, 18 жовтня 2019 р.
Нью-Йорк.
Вітаю!
Ще у вересні у мене була нагода привітати дуже хорошого чоловіка з днем народження.
Для нього я підібрала свою листівку "Нью-Йорк".
четвер, 17 жовтня 2019 р.
Пані з Кашубії. З серії "Польські пані та панночки"
Вітаю!
Нова подорож до Польщі і на черзі - нова лялечка у кашубському вбранні.
четвер, 10 жовтня 2019 р.
"Про дружбу"
Привіт!
Цікава річ, спогади. Буває - самі приходять, а можна й викликати. Можуть бути гарні-приємні, або навпаки - болісні та хвилюючі.
У моїй пам'яті є шухлядка, в якій зберігаються добрі, приємні, інколи навіжжені та нестримно регочущі спогади. То є спогади про моїх (тобто наших, нашої родини) друзів. Їх не багато (друзів, а не спогадів), так як і має бути: справжні друзі рахуються не десятками-сотнями, а одиницями.
Справжніх друзів радісно бачити та приємно згадувати. Про них не забуваєш, навіть, коли не дзвониш, навіть, коли на їх день народження. Вони в твоєму серці назавжди.
Особливо ті, кого знаєш понад 20 років. З ким пережив все: щастя та біль, сподівання та розчарування, нестримні веселощі та чвари.
Та! Чого тільки не біло!
Але якщо попри все ми ще спілкуємося - це означає, що дружба живе :)
В мене, як і в багатьох з вас, спогади залишилися не тільки в шухлядках пам'яті, але й в фотоальбомах. І сьогодні я витягла одну з світлин з альбома, щоб створити панно про дружбу, якій майже чверть століття.
У моїй пам'яті є шухлядка, в якій зберігаються добрі, приємні, інколи навіжжені та нестримно регочущі спогади. То є спогади про моїх (тобто наших, нашої родини) друзів. Їх не багато (друзів, а не спогадів), так як і має бути: справжні друзі рахуються не десятками-сотнями, а одиницями.
Справжніх друзів радісно бачити та приємно згадувати. Про них не забуваєш, навіть, коли не дзвониш, навіть, коли на їх день народження. Вони в твоєму серці назавжди.
Особливо ті, кого знаєш понад 20 років. З ким пережив все: щастя та біль, сподівання та розчарування, нестримні веселощі та чвари.
Та! Чого тільки не біло!
Але якщо попри все ми ще спілкуємося - це означає, що дружба живе :)
В мене, як і в багатьох з вас, спогади залишилися не тільки в шухлядках пам'яті, але й в фотоальбомах. І сьогодні я витягла одну з світлин з альбома, щоб створити панно про дружбу, якій майже чверть століття.
