вівторок, 31 жовтня 2017 р.

Хелловін - Велесова ніч



З даних-давен, ще коли наші пращури вірили в богів, існував звичай святкувати день, коли душі усіх померлих спускаються на землю. Точніше, то був не день, а ніч з 31 жовтня на 1 листопада, і звалася вона - Велесова ніч.
На небі загоралися зорі, родина збиралася за столом, накритим вечерею для живих, та тих, хто пішов....Велися неспішні розмови про минулі часи, про пращурів, і тільки хороше згадували.
У хаті на підвіконні ставили свічку, щоб душі знайшли дорогу, не блукали у темряві. На вулиці чи на підвіконні залишали частування для потойбічних гостей.
Таким був давній український Хелловін.
Я ніколи не шанувала це свято. Вважала чужим, не природнім. Але цього року змінила свою думку, адже нема нічого поганого, щоб хоча б на рік згадати своїх предків, віддати їм шану.
Щодо атрибутики..... Навряд чи наші пращури прикрашали оселю гарбузами, павуками, привидами, але....загальний ажіотаж до подібної символіки накрив і мене. 
За технологією мотаних ляльок, без голки, зробила я гарбузика та привида. 
В моїй інтерпритації гарбуз це символ родючості та достатку родини,

а привид - уособлення душ рідних нам людей.
За допомогою техніки декупаж я декорувала невеличкий висушений гарбузик. 
Космос, зорі, ніч, місяць, блукаючі душі.... А може це чаклунки, що оберігають живих....
Чаклунки, які темної ночі освітлюють шлях додому...
Які запалюють невеличку свічку на підвіконні, щоб легше було знайти рідний дім....



Ті, хто нас оберігають, люблять,


піклуються про нас, не забувають.


Від філософії до деталей ))))





 А так баче декор гарбузика мій 11-річний син )))
І на останок. 
Вважалося, побачити померлу рідну людину у Велесову ніч - дуже добрий знак.
Щастя вам всім, здоров'я, та пам'ятаймо про наш рід ))))








Немає коментарів:

Дописати коментар