25 липня у Галереї мистецтв Лубенського краєзнавчого музею ім. Гната Стеллецького відкрилася виставка «Перехрестя поколінь. Воля».

 

25 липня у Галереї мистецтв Лубенського краєзнавчого музею ім. Гната Стеллецького відкрилася виставка «Перехрестя поколінь. Воля». Відбулася подія, до якої я мріяла долучитися, пройшов захід, якій я дуже хотіла відвідати, в місці, про яке я чула тільки добрі слова та схвальні відгуки, серед люди, з якими варто познайомитися і потоваришувати. І мабуть, то доля так розпорядилася, що всі мої сподівання збулися: неочікувано і спонтанно я потрапила на відкриття цієї виставки. Тому з перших вуст можу розказати про подію.

Виставка «Перехрестя поколінь. Воля» представляє твори сучасного декоративно-прикладного мистецтва. Ідея належить Олені Сухоцькій – організаторці та натхненниці цієї та багатьох інших виставок.

Виставка є складовою проекту, присвяченого сину пані Олени, Максиму Сухоцькому «Єнот», брату Глібу «Гліб», Марині Афанас'євій, Юрію Білевцову «Калина», всім українським воїнам, які захищають наше життя, свободу і волю.

Запрошує до перегляду виставки лялька Наталії Семенюк «Кодимська наречена». Саме вона є центральною композицію, яка зустрічає відвідувачів, привертає погляди та об’єднує навколо себе всі інші твори. Серед яких зокрема є ляльки в народному вбранні, до свят та з серії «Весілля». 

автор Наталія Семенюк 

Тема весілля на виставці продовжується чудовими восковими віночками майстрині зі Сміли Світлани Клименко. Білі, кольорові, вони зачаровують своєю восковою красою! Композиційно віночки доповнені бісерними прикрасами Олени Сухоцької та намистами в етно-стилі від Тамари Бірюкової. Вони складають гарно поєднані композиційні групи, які дають уявлення про прикраси українок.

Окремо хочеться сказати про бісерні силянки Олени Сухоцької. Неповторність їх малюнків, схем та кольорів – заворожує! Такого різноманіття ще не було на жодній з виставок! Плетіння бісеру – мов мелодія, мов спів про красу України.

автор Олена Сухоцька

автор Олена Сухоцька

 І як же вони перекликаються з унікальними багатошаровими витинанками Анжели Юрківської, які приваблюють своєю красою, гармонійним поєднанням кольорів і неймовірним професіоналізмом. Уявіть собі: вирізати 50, 80, 90 (!) шарів паперу і поєднати їх у композиційно закінчений твір! Витинанки Анжели наповнені емоціями і почуттями. В кожній роботі – біль за Україну, пережиті власні спогади, рефлексії, а також віра в щасливе майбутнє, надія на перемогу світла та любов до життя.

автор Анжела Юрківська

автор Анжела Юрківська

автор Анжела Юрківська

Про Україну, війну та вічне роботи талановитої художниці Софії Перепелиці. Повз них не пройдеш швидко, біля них зупинишся і замислишся: настільки вони глибинні, філософські та сильні.

автор Софія Перепелиця

автор Софія Перепелиця

автор Софія Перепелиця

Глибинним філософським змістом наповнені декоративні панно Юлії Петренко. В них – життєво важливі теми, які повсякчас мають велике значення: найсвятіша, безмежна, безумовна материнська любов, дружня підтримка, подружня повага та взаємна довіра, жертовність, відданість світлій ідеї, боротьба заради щасливого майбутнього.

автор Юлія Петренко

автор Юлія Петренко

На виставці також представлені чотири твори майстрів-класиків самчиківського розпису з приватної колекції Яни Власенко-Бернацької. До перегляду презентовані твори Сергія Касьянова, Віктора Раковського, Михайла Юзвука та Олександра Пажимського.

Розписи представив і Гадяцький фаховий коледж культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського (викладачі Оксана Кисіль та Ірина Середа щиро пишаються своїми учнями та випускниками).

Вихованці Гадяцького коледжу напрочуд талановиті! Їх роботи з художнім розписом стали чудовим тлом для лялькових композицій. В цих творах простежується декоративність виконання, кольорова гармонія і естетика.

Панно з природних матеріалів (з насіння!!!) – красиве та ажурне, воно чудово поєдналося і з силянками, і з витинанками.

А от аплікація соломкою гармонійно підійшла до вишитого (мальованого) гладдю рушника Олени Наталенко. До речі, її рушники – справжня прикраса виставкового залу. Вони прекрасні поряд з кожним експонатом, будь-то ляльки, витинанки, або картини.

Як з’ясувалося, вишивати можна не тільки рушники, сорочки, а й … по яєчній шкаралупі! Саме такі твори майстра з поверхневого та об'ємного гравіювання яєчної шкаралупи, карвінга та вишивки Павла Паська.

автор Павло Пасько

Писанкарка Марина Афанас’єва представлена на виставці дивовижним панно, в якому поєднані писанки, природні матеріали та розпис олійними фарбами. Її роботи сповнені краси та життєстверджуючої енергії. Особливо триптих «Бавовна». Він наповнений зрозумілим всім нам сенсом та вірою в Перемогу. Нагадаю, що Марина – народний майстер Національної спілки майстрів народного мистецтва України, – з перших днів повномасштабного вторгнення вступила до лав ЗСУ.

автор Марина Афанась'єва

Завдяки Марині, Максиму, Глебу, Юрію і багатьом, багатьом, багатьом іншим воїнам ми маємо змогу творити. Пам’ятаймо це.

 

 

25 липня у Галереї мистецтв Лубенського краєзнавчого музею ім. Гната Стеллецького відкрилася виставка «Перехрестя поколінь. Воля». Організатор та автор ідеї – Олена Сухоцька. Присвячено сину пані Олени, Максиму Сухоцькому «Єнот», брату Глібу «Гліб», Марині Афанас'євій, Юрію Білевцову «Калина», всім українським воїнам, які захищають нашу свободу, волю та життя.

Життя людини починається з народження. А що до того? До того ціла історія!

Жила в українському селі на Київщині одна жінка. Одарка. Спритна була! І до пирогів, і до городу, і до худоби! І про людей не забувала. Допомагала і порадою, і ділом. От якось на Великдень після церкви помітила вона, як дивився Тарас на Марічку. Як Марічка червоніла у відповідь. Що тут скажеш: кохання! Тож вирішила Одарка підмогти закоханим. Підготувала воза, зібрала гостинці і вирушила в цент села до садиби Коваленків, батьків Тараса.

Саме з цього починається наша лялькова композиція «Весілля. Традиції», до створення якої долучилися народні майстри, лялькарки Олена Єременко, Наталія Семенюк і я, Інна Луппа.

Ось їде Одарка, не квапиться, розмірковує, як зробити, щоб все правильно було.

 «На возі» автор Інна Луппа