"Лялькарка" з серії "Сестри". 2024 р.

 

Коли я робила свою ляльку «Казкарку», вже тоді я знала, якою буде моя наступна лялька. Вже тоді з’явилася ідея створити міні-серію «Сестри».

Друга моя лялька – це «Лялькарка». Чому саме вона? А ви подивіться на ті фантастичні малюнки, які прикрашають її спідницю! Чарівна Ангеліна Пан на спідниці ляльки відтворила в техніці фунтик елементи київського розпису, які й надихнули мене до створення «Лялькарки». Малюнок настільки гармонійно поєднаний з тканиною, наче  зливається з нею. При поганому освітленні він ледь помітний, не яскравий. А от коли світла вдосталь – от тут він починає грати фарбами, він розкривається, наче ті фантастичні квіти! Саме тому весь образ ляльки достатньо стриманий. Сорочка пошита з тої ж тканини, що і в «Казкарки», але інших тонів, які більше підходять до цієї ляльки. Керсетка довга, на спині має складки-вуса, кут передньої поли декорований квіткою. За кольорами – все стримано і гармонійно. І знову, як і в минулій ляльці, акцентами стають намисто та очіпок, обв’язаний хустиною. Маленька лялечка в руці – достатньо проста, зроблена за схемою народної ляльки.

І знову ж таки, далі буде! Адже міні-серія «Сестри» складається з трьох ляльок.

 

В лютому відбувся музично-тематичний вечір, "Таджикистан: відчуй дружбу» («Tajikistan: Feel the Friendship»), який проводили

посольство Республіки Таджикистан в Україні спільно з Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого, Фондом громадської дипломатії та Київською дитячою школою мистецтв №2 ім. М.І. Вериківського.

У програмі заходу були :

-Виставка картин таджицьких художників та Заслуженого художника України Григорія Довженка ("Таджикистан у творчості митця у 1941-1944рр."),

- Виставка таджицьких народних інструментів,

-Показ таджицьких та українських національних костюмів, що продемонстрував спільні риси та схожість вишивки майстрів Таджикистану та України,

- Концертна програма, де пролунали  пісні та мелодії українською та таджицькою мовами

Та найпопулярнішим місцем виставки та чудовою фотозоною стала експозиція фотопроєкту ETHNO_FASHION_by_POTLOVA  "Миру тобі, Україно!" та авторських  ляльок народних майстринь. Я та Олена Єременко створили міні-виставку наших ляльок, яка зацікавила відвідувачів заходу.

"Казкарка" з серії "Сестри". 2024р.

 

Як народжується задум? Кожен випадок – це окрема історія. Цього разу вона ось така. Я отримала клаптик тканини (який мав бути спідницею для ляльки) з авторським малюнком від народного майстра з розписів Ангеліни Пан. Казкова квітка, горщик з горобиною, чудові півники!  Малюнок був створений за мотивами самчиківського розпису. Перше, що прийшло мені на думку, коли я його побачила – він казковий! Та який же образ ляльки має відповідати такому малюнку? Звичайно, це - казкарка! Старенька, сива бабця із збіркою казок в руках. Охайна, чепурна, лагідна до діточок. Саме такими ми пам’ятаємо своїх бабусь, які в дитинстві розповідали нам казки. Саме такою я хотіла зробити свою ляльку. Певний час я міркувала над вбранням, аби не зробити ляльку занадто яскравою за кольорами. Врешті баланс було знайдено. Спідницю з соковитим великим малюнком відтіняє спокійна керсетка з мінімальним оздобленням. Сорочка своїми кольорами гармоніює із вбранням. Намисто і хустка є кольоровими акцентами. Прийоми, застосовані мною, мали підкреслити   красу малюнка на спідниці, а деталі – розкрити загальний образ. Саме тому в руки ляльці я дала власноруч зроблену книжечку з надрукованими українськими казками. За бажанням їх можна навіть прочитати!

От такою є моя лялька «Казкарка» (43 см), створена для проекту  "Народні розписи. Нові грані, нове сприйняття..."

Далі буде… (адже я мала ще дві лялькові спідниці, розписані Ангеліною Пан!)