«Народна фантазія змальовувала дрімоту в образі доброї
старенької із м’якими ласкавими руками або ж в образі юної дівчини з ніжним
голосом, що заколисує. На голові вона носить віночок із квітів дрімоти білої. У
сутінках дрімота блукає під вікнами хати, а коли темрява густішає, то крізь
двері, вікно чи навіть шпаринки потрапляє досередини. Дрімота підходить до
колиски, заплющує діткам очі, поправляє ковдру, струшує над ліжечком своїм
віночком, з якого на оченята малюка падають сни, і маминим голосом наспівує:
Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота.
Питається сон дрімоти: «Де будемо ночувати?» -
«Де хатина є тепленька, де дитина є маленька.
Там будемо ночувати, дитиночку присипляти»… (за Д. Корній)
Створюючи образ Дрімоти, я зосередилася на її вбранні.
Навмисно обирала для цього темні сині тона. Дрімота для мене – це символ ночі,
яка заколисує немовля. Її я уявляю, як літню
жіночку в вишитій сорочці, керсетці, смугастій просторій спідниці, уквітчаному
фартушку та очіпку. В одній руці вона тримає колиску з немовлям, в іншій – пучечок
заспокійливих трав. На голові – описаний в книзі віночок із квітів дрімоти
білої. Всю ніч вона опікується дитинкою, даючи мамі трохи відпочити.
Лялька «Дрімота» з серії «Заступниці, Захисниці,
Берегині».
Третя лялька за книгою Д. Корній «Чарівні істоти
українського міфу. Домашні духи».
Висота 44 см. Рік створення 2022.
Немає коментарів:
Дописати коментар