Новорічна дощечка.

Коли займаєшся улюбленою справою, здається, що кожен день має бути легким, веселим, щасливим. А насправді все далеко не так. 

Інколи справа йде , як по маслу, іноді дуже важко, як скрізь терен продирається.

Часто я розмірковую над питанням: чому це відбувається саме так?

Чи то з творчими людьми так завжди? 

Чи всі ми без винятку працюємо інколи на підйомі, а інколи через зусилля...

До чого всі ці мої міркування?

Поясню.

Минулої суботи вела я майстер-клас. За розкладом мали робити короб для чайних пакетиків. Але склалася така ситуація, що прийшла лише одна дівчинка, та ще й на майстер-клас, який був запланований за тиждень.

Але дитя (ну як дитя? 12 років 😉) дуже хотіло декорувати дощечку. 

Чому б не піти на зустріч.

І тут почалося!

Коли танцюристи танцюють свій шалений танок, або співаки вкладають всю душу в свою пісню, або актори живуть роллю - всім зрозуміло, як це. А от у нас сталося, що ми з Надією (гарне ім'я, головне що рідкісне 😅) поринули з головою у творчість. Занурилися так, що перестали реагувати на зовнішні подразники. Ми були удвох серед залюдненого залу магазину. І ми творили!

Дивно, але декупаж маленької дощечки перетворився на народження новорічної казки.

 

Ми скурпульозно підбирали фрагменти серветки, створюючи закінчену композицію. (Зрозуміло, що в закінченому варіанті ви навіть не здогадаєтеся, що і де було доклеєно).

Потім домальовували тло, імітуючи небо під час заходу сонця. 

Додали заметілі.

Структурна паста з ефектом снігу від ROSA TALENT

стала у нагоді, коли ми схотіли відтворити об'ємні замети.

За допомогою контурів підкреслили деякі деталі та додали ще об'єму.

Так звичайнісінька МДФівська дощечка, завдяки нашому творчому запалу, перетворилася на Новорічне панно.

А сам процес перетворення дав нам з Надєю колосальне задоволення!