Кераміка України. Історичний екскурс. Частина 2. Фаянс та порцеляна 18-19 ст.

В кінці 18 ст. розвинулося в Україні виробництво фаянсу та порцеляни. В цей час працюють фабрики Межигір'я під Києвом (заснована в 1798), Корець (1783-1832), Баранівка (1797-1845), Томашів (1795-1846), Городниця на Волині (бл.1800), Волокитно на Чернігівщині, Глухів та ін. 

Вироби цих фабрик мали виразний український характер щодо форми та змісту. Зображували на них портрети поетів, пам'ятки архітектури, краєвиди та побутові картинки -  те, що вимагав у данний час  місцевий ринок.  Виготовлялися столові та чайні сервізи, вази, скульптури малих форм, кахлі, люстри та навіть іконостаси у стилях барокко, класицизм, а пізніше й модерн. 

 Народні майстри, що працювали на виробництві, додавали до виробів  рис народної кераміки: великий малюнок по борту, яскравий колорит.

Межигірська порцеляна мала високу якість. Полива відрізнялася блискучістю та прозорістю. при цьому була дуже тривкою. Малюнок був точний і не менш тривалий. 

Європейські музеї і порцелянові заводи купували зразки межигірських виробів. Оригінальність декорування посуду, грона та листя винограду, квіти, рельєфний орнамент, різнокольорові глазурі, відрізняла його від всіх інших фаянсових виробів.

Різнобарвні поливи та дрібненький рельєфний орнамент по всій поверхні виробів - ця особливість, що так виділяє межигірські зразки, виникла на фабриці не випадково.

У складі межигірських глин, що їх використовували для виробництва фаянсової маси, великий процент окисів заліза. І як би не чистили і не вимучували глину перед виробництвом, маленькі руді цяточки могли проявитися на готовому виробі і зіпсувати вигляд посуду. Щоб заховати можливі недоліки і застосовували кольорові поливи і щільний орнамент.

 Фірмовим знаком Межигірської фабрики були два леви, або лев і кінь, що підтримують щит із короною і написом "Межигорье", далі напис "Кіевъ, Межигорье", підпис М.Барського (одного з власників фабрики в 1858-1874 рр.)

Фарфорове виробництво у містечку Корець – перша спроба створити порцеляну на теренах України. Корецька порцеляна не тільки наслідувала віденську, саксонську, севрську, англійську, а й навіть дорівнювала їй.

Продаж продукції було налагоджено через магазини в різних кінцях тогочасної Речі Посполитої: Варшаві, Бердичеві на Поділлі та у Костянтинові на Волині, а також, через закордонні замовлення. Продажі на місяць доходили до дванадцяти тисяч предметів!

Тож виходить, що фабрика працювала близько 40 років і встигла випустити значну кількість виробів, достатньо велика кількість яких дійшла до нашого часу і зберігається у багатьох приватних, та державних збірках. В Україні наочно побачити вироби фабрики можливо у Львівському музеї меблів та порцеляни, а також у Києві – в Музеї декоративно ужиткового мистецтва України. Поодинокі речі є і в інших музеях. Великі збірки Корецької порцеляни є у колекціях музеїв Польші, перш за все у Кракові та Варшаві.

Фірмовим знаком був напис "Корець" латиною або кирилицею, потім - око Провидіння в трикутнику, або обидві емблеми разом.

Баранівські вироби виявляють більш український характер в орнаментиці (перевага віддається квітковим мотивам).Традиційно основною продукцією фарфорового заводу були столові, чайні та кавові сервізи з фарфору. Але вироблялись і інші цікаві порцелянові вироби.

Баранівські вироби з порцеляни, зроблені з високоякісного каоліну, швидко завоювали популярність.

 Фірмовим знаком були три сині зірки, дещо пізніше з написом Барановка латиною або кирилицею, іноді з прізвищем фабріканта Мезера.

Вироби фабрики в Городниці тривкі, легкі і гарні, наближаються до англійських зразків того часу.

За фірмовий знак мала маленький щитик під короною і напис "Городниця" латиною або кирилицею.

 Завод у Волокитному було засновано в 1838 році, а закрито в 1861. Тобто проіснував він порівняно не довго. Проте став дуже відомим в Україні то поза її межами. 

Завод проіснував лише близько 20 років, проте виробляв продукцію дуже і дуже активно. Випускав все – посуд, вази, пластику, кашпо для квітів, різноманітну галантерею (головки для ляльок, каламарі (чорнильниці), рамки, туалетні флакони, свічники, дзеркала і т.і.) і навіть такі монументальні речі як рами для картин та дзеркал, камінні портали і навіть фарфорові іконостаси. Щодо стилістики. Завод засновану у другій третині 19 сторіччя, а це як відомо початок існування такого водночас відомого та суперечливого стилю, як друге рококо.

Фірмовий знак фабрики.

Далі буде...