Ділюся з вами стислою інформацією про розвиток кераміки в Україні. Інформація не з інтернета, а з паперових носіїв - книжок :) Хотіла написати все коротенько, але бачу, що все одно прийдеться поділити на частини, бо навіть в стислому (дуже стислому) вигляді текст завеликий. Отож, починаю.
Найстарішою в Україні є трипільська мальована кераміка (2500-2000 рр. до Хр.). Своєю високою технікою і мистецьким рівнем вона здобула в науці назву "передмікенської" культури.
Багаті орнаментальні мотиви, знаки й мальовничий принцип композиції трипільської кераміки мали великий вплив на подальший розвиток української кераміки. Так само, як глиняна грецька кераміка, знайдена у числених зразках від Чорного моря до середини України.
Кераміка слов'янської доби з 7 ст. далеко скромніша, з рівнобіжними хвилястими лініями, рідше насічками і зірками.
За старокняжої доби (10-13 ст.) керамічне виробництво досягає не тільки високого технічного рівня та різноманітних мистецьких форм, але й виростає у великий промисел. Саме тоді починають уживати гончарське коло, удосконалюють випалювання, а в 10 - 1 половині 11 ст. винайдено особливий спосіб оброблення каолінової глини, близький до порцеляни 17-18 стт. З'являються новфі форми посуду: ковші, чарки тощо. Виготовляли ліплені фігурки, тварини, образки, хрестики, амулети.
Незвичайної досконалості набуває кераміка для будівельних потреб: кахлі, плитка, архітектурні теракотові деталі та орнаментика.
Коли в Київській Русі розпочалося велике кам'яне будівництво, ремісники-гончарі, крім цегли-плінфи та черепиці, почали виготовляти керамічні плитки з різнокольоровою поливою, що використовувалися для внутрішнього оздоблення будов. Такі керамічні плитки відомі з розкопок князівських палаців у Києві, з них були зроблені підлоги у деяких приміщеннях Софійського собору. Цікаві поліхромні плитки з складною орнаментикою виявлені у Білгороді під Києвом. Для них характерний візерунок, що нагадує рослинне плетиво з жовтих, білих та зелених смуг на червонуватому фоні. Подібним орнаментом прикрашалися й полив'яні яйця-писанки з того ж міста.
Дуже майстерно виконані керамічні рельєфні плитки з Галича. Вони мають квадратну форму з вписаним колом, в якому зображені грифони, орли, соколи, павичі. Малюнки на плитках нагадують фрески на стінах башт Софійського собору, зображення на візантійських тканинах-паволоках та на згаданих вище пластинчастих срібних браслетах.
14-15 ст. - керамічне виробництво підупадає. Але вже з 15 ст. з появою ремісничих цехів помітен великий розвиток гончарста фабричного характеру.
Вироблявся різноманітний за формою глиняний посуд. Головним чином це шароподібні горщики, що були зроблені на гончарному колі, з прикрашеною хвилястими лініями або простими геометричними орнаментами верхньою частиною.
Посуд 16-17 ст. відрізняється готичними та ренесансовими мотивами, поливою всередині та назовні.
Поширюються орнаментовні кахлі.
До великого розвитку доходить кераміка у 17-18 ст. Посуд і кахлі відзначаються великою тривалістю, добрим випалом і міцною рівною поливою. На кахлях змальовують цілі рослинні й тваринні композиції, а також побутові та історичні сцени.
Техніка й мистецький рівень українських виробів 17-18 ст. були такими високими, що українських майстрів запрошували до інших країн.
(далі буде)
Немає коментарів:
Дописати коментар