«Дівчина у кашкеті». 2020 р.

 

Суто ігрова лялька. Нею приємно гратися, уявляючи різноманітні історії та ситуації, в яких вона може перебувати. Лялька одягнута в теперішній одяг, вона має сподобатися сучасній дівчинці, стати подружкою в її дитячих іграх. Примітно, що куртка та капелюшок знімаються, даючи ще більше простору для гри та фантазії. Внутрішня будова мотаної з клаптиків тканини ляльки та відсутність рис обличчя наближають її до української народної (хатньої) ляльки, зберігаючи родинний (родовий) зв’язок поколінь.

Авторська лялька. Сувенірна. Ігрова. Не стоїть без опори. 

Розмір 29 см.

Конструктивний дизайн

 

Чи цікаво вам, яка моя лялька зсередини? Сьогодні я вам розкажу.

Є ляльки, які особисто мені припали до душі, які я дуже люблю робити. Вони змотані з декількох клаптиків тканини, що утворюють об’ємну голівку, ручки та ніжки. З тканини моделюється фігура, додаються форми, все перев'язується нитками. Можливе використання одного клаптика, а може бути й декілька, то вже творчий підхід майстра. А далі справа за ідеєю, образом та вбранням. Саме завдяки одягу втілюється ідея та створюється образ.

Для мене ці ляльки є привабливими тим, що ними можна гратися. За призначенням – вони ігрові. За конструктивним дизайном – вузлові. За традицією – українські народні (хатні) ляльки.

Авторська лялька "Панна". 2015 р.

 Сьогодні зранку мене розбудив телефонний дзвінок. На екрані висвітився незнайомий номер. «Пані Інно? Добрий ранок!», - пролунав з динаміка незнайомий, але веселий та привітний чоловічий голос. Яке приємне звернення: пані Інно. Вельмишановна пані!

О, панно Інно, панно Інно!

    Я — сам. Вікно. Сніги…

…

Я Ваші очі пам'ятаю,

    Як музику, як спів.

Зимовий вечір. Тиша. Ми.

Згадався вірш П.Тичини...

Але ж хто це може бути? Знайомий? Наче ні… Хто це? Подумала я, чи вимовила в голос?

Та відповідь була одразу ж: «Доставочка. Цитрус.»

Відтоді настрій в мене був веселий та піднятий. І все це завдяки зверненню: правильному та ввічливому. (і завдяки своєчасній доставці від Цитрус).

Лялька «Панна». 2015 р.

Висота 35 см.

Така собі шляхетна господарочка з минулого або навіть позаминулого століття. З вишуканою зачіскою. Ошатна. Гонорова. Леді? Ні, панна!

Зроблена за мотивами вузлової української ляльки. З об’ємною головою та майже невагомим тілом. Укріплена на підставці, завдяки чому стоїть без опори.

"Козацька Покрова або Молитва за Україну" 2020р.

 

За ідею ляльки були взяті барочні ікони «Покрови» козацької доби. Одяг за кроєм та забарвленням нагадує вбрання на іконах. Декоративна тасьма  розшита золотими намистинами. Покров вручну позолочений поталлю, оздоблений стразами, прикрасами під зістарене золото та декорований стрічкою з золотим візерунком. Та сама стрічна прикрашає й рукава. Личко ляльки вишите власноруч. Вишивка підібрана такою, щоб нагадувала барокові орнаменти. Рушник в руках Покрови так само вишитий власноруч. Візерунок – стилізоване дерево життя, що має коріння, квітку-плід та пуп’янки.

Лялька брала участь у проекті "Осінній бал", який був організований спільнотою "Секрети лялькарок".

Зріст ляльки 43 см. Стоїть без опори завдяки дерев’яній підставці.

«Іван та Марічка. Сьогодення».

 

Сучасна молодіжна мода здається інколи дивною, особливо, коли ти живеш на світі майже пів століття. Що ми тільки не бачили на підлітках: короткі спідниці, короткі топи, короткі пальта, короткі штанці, короткі шкарпетки. Для когось це смішно, а інший вважає себе на гребні моди. І має на те право, адже мода стиляг або 80-х так само викликала шквал емоцій у старшого покоління, але «на ура» підтримувалася молоддю.

А згадала я сьогодні про моду, бо хочу розказати про свою ляльку. Точніше пару ляльок. Створені вони були у 2016 році. Того часу мій син-підліток ходив у відносно вузьких штанцях, сорочці у клітинку, яку вдягав навипуск на футболку, та кашкеті з великим прямим козирком. Саме тоді стали поширюватися «бананки» – невеличкі зручні хлопчачі сумки. Так в моїй голові визрів образ хлопа. А куди хлоп без дівки? Нікуди! Тож додала я йому пару: юначку у джинсовій спідниці та з модною сумкою через плече. Такі собі Ромео та Джульєтта по-українські. Чом не Іван та Марічка з повісті М. Коцюбинського "Тіні забутих предків", що перенесені у сучасність.

За внутрішньою будовою моя парочка подібна до вузлових ляльок Поділля. Тіла змотані з клаптиків бавовняної тканини. Одяг шитий.

Зріст ляльок 22 см. Стоять самостійно, спираючись на тин. Зроблені у одному екземплярі. Авторська лялька. Інтер’єрна. Сувенірна.

"Панянка". Авторська лялька.

 В мене є своя улюблена конструктивна основа, яку я використовую для створення ляльок вже більше 5 років. Люблю її за те, що лялька виходить така, мов шита. Нею легко можна гратися, наряджати. Вона по суті своїй ігрова та є альтернативою тільдам та іншим шитим лялькам. Основа змотана цупко, не розмотається при грі. В таких своїх ляльках я намагаюся зберегти давню традицію виготовлення та додаю сучасних рис, які проявляються у одязі. В них за сучасною зовнішньою оболонкою ховається українська традиційна народна лялька.

Лялька "Панянка" є і сувенірною, і традиційною, і ігровою. Вона сучасна, зроблена для сучасної дівчинки, але внутрішня будова та відсутність рис обличчя наближають її до народної ляльки.

Авторська лялька "Панянка". 2020р.

Зріст 27 см

Рік по тому

 Вітаю!

Якщо ви ще зі мною, то маю вам сказати: давно мене тут не було!

Але я є. Я творю, хоча, може і в дещо іншому напрямку. 

Вже рік, як я займаюся виключно ляльками.

Я закупила книги дослідників української народної ляльки, читаю їх, вивчаю, аналізую.

Я проходжу складний шлях, шукаючи свою власну авторську ляльку.

В мене розпочалася активна виставкова діяльність. Дві мої лялечки знаходяться у музеях :)

Я повернулася до написання статтей, беру участь у багатьох проектах.

Не сумую, працюю, творю та витворяю!

І щиро дякую, що ви зі мною!