Сьогодні зранку мене розбудив телефонний дзвінок. На екрані висвітився незнайомий номер. «Пані Інно? Добрий ранок!», - пролунав з динаміка незнайомий, але веселий та привітний чоловічий голос. Яке приємне звернення: пані Інно. Вельмишановна пані!
…
Згадався вірш П.Тичини...
Але ж хто це може
бути? Знайомий? Наче ні… Хто це? Подумала я, чи вимовила в голос?
Та відповідь була
одразу ж: «Доставочка. Цитрус.»
Відтоді настрій в
мене був веселий та піднятий. І все це завдяки зверненню: правильному та
ввічливому. (і завдяки своєчасній доставці від Цитрус).
Лялька «Панна».
2015 р.
Висота 35 см.
Така собі
шляхетна господарочка з минулого або навіть позаминулого століття. З вишуканою
зачіскою. Ошатна. Гонорова. Леді? Ні, панна!
Зроблена за
мотивами вузлової української ляльки. З об’ємною головою та майже невагомим
тілом. Укріплена на підставці, завдяки чому стоїть без опори.
Немає коментарів:
Дописати коментар