Вчителька, мікрорайону нашого жителька.
Ти замість того, щоб в кафе піти,
Сидиш, перевіряєш зошити. (ТІК)
Я навчалася у школі в радянські часи. До перебудови. Тяжкі часи дефіциту? Ну,
такоє… Скоріше часи скромності та стриманості. І заборон. Дітям заборонялося
приходити до школи в любому одязі, крім шкільної форми. І не дай Бог, буде
вдягнута на форму кофтинка! Все під форму! Розплетених волос у дівчат не мало
бути, тільки хвостики та косички. Ніяких сережок у вухах! Зняти, залишити вдома,
сховати в кишеню, але не у вухах. А вчителі… Вчителі були гарні, освідченні. Але
так само скромні: мали давати приклад. Або мали таку зарплатню, що…
А от коли мої діти пішли до школи, тут я могла сповна спостерігати за тим, які
ж наші вчителі молодці! За модою слідкують, за собою слідкують! Дітей
поважають! Незмінним залишається одне: і в часи мого дитинства, і зараз вчителі
щиро віддані своїй справі.
Образ воспєтої в радянських фільмах вчительки: скромної, невибагливої, що до
ночі перевіряє зошити, інколи з невлаштованим життям, - дав мені поштовх до
створення ляльки Вчителька. Невибагливий жакет, проста спідниця, берет,
редікюль і окуляри. Все стримано. Але ж ні! Яскравий гіпюровий шалик – як прояв
непокору, індивідуальності. Пам’ятаєте, як в «Покровських воротах»: «Я вся такая несуразная,
вся угловатая такая, такая противоречивая вся...»
Авторська лялька «Вчителька» з серії «Типажі». 2020 р.
Висота 17 см.
Немає коментарів:
Дописати коментар